Група 1 (Керівник групи - Гарасимович Т)
Завдання для літературної групи
1.
Знайти у різних джерелах вірші про:
- війну на Україні
-
воїнів в зоні АТО
-
батька,
що перебуває чи перебував в АТО
2.
Написати
листи воїнам, що в зоні АТО
Доброго дня. Сьогодні натрапив на цей вірш: http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=46769&poem=144399
ВідповістиВидалитиДоброго дня. Влучно. Можемо його використати!
ВидалитиТреба буде порадитись з Василиною Василівною на рахунок літературної композиції.
Забрали тата в армію давно -
ВідповістиВидалитиНа полігон, а потім на АТО.
З тих пір світлину рідного отця
Дитина притискає до лиця.
Згубили сміх малі її вуста.
Серйозність увірвалася в літа.
Не хоче спілкуватися ні з ким.
Лиш молиться, щоби прийшов живим.
Дзвінок від тата (слава небесам!)
Дарує віру, блиск її очам.
Та смуток не вивітрює чомусь.
І ось з АТО вертається татусь.
Та не додому, в госпіталь іде.
Бо ранений, осколки в тілі є.
Та дух в дитини й татка бойовий.
Спасибі Богу, що лишивсь живий!
Мені сподобався цей вірш...
ВідповістиВидалитиЩОДНЯ У СТРАШНОМУ ПЕКЛІ
Щодня ви у страшному пеклі,
В сирих окопах ведете бої,
В обличчя вдивляєтеся смерті:
Міцні, відважні, сильні, вольові.
Втрачали друзів самих кращих,
З якими були з перших днів війни,
Втрачали молодих і старших,
Героїв справжніх рідної землі.
Вас не лякають гради, кулі
І те що смерть чатує на усіх,
Хтось не почує більш зозулі,
А хтось дитини не почує сміх.
Щодня ви у страшному пеклі,
Щоденні зливи зі снарядів й куль,
В обличчя смієтеся смерті,
У вас козацький незнищенний дух.
Дані вірші глибоко поетичні!
ВідповістиВидалитиВ мене є власні вірші може шось підійде?
ВідповістиВидалитиДуже малі..і можливо не підходять,але якщо потрібно можу постаратись та скласти..
ВідповістиВидалитиє такі:
1)( Я повернусь)
Мамо я повернусь живим та ще хоробрим
Спасу тебе та Україну і повернусь,а ти чекай!
Та не чути більш твого тепла не чути сміху завідного.
Ти знаєш сину я чекала.
Я в тебе вірила...
За тебе б все відала.
Чому мій сину ?
Постараждав..
Та ти до кінця гордо Україну захищав!!!
(А. Іванець)
2)Приїхав син мій з війни
Ой який холодний напевно щей голодний.
Ходи мій сину там чекають!
Та кажуть люди що ти пхаєш мертового сина
Мій син герой!!!
Герої не вмирають!!!!
ТИ молодець! Талант наш). Маєш своє бачення на ситуацію
ВидалитиДякую дуже!!!
ВидалитиАня, дуже гарні вірші!
ВідповістиВидалитиДякую велике:)
ВидалитиНу ось ще щось таке :
ВідповістиВидалитиПовертайся будь-ласка живим.
Я на тебе зачекаю!!!
Але ти повертайся.
Я тебе благаю!
-Ти усміхаєшся?мабуть незнаєш що на тебе чекає
-Ні,знаю я тепер один з тих хто людей та нашу Україну захищає.
Я тобі обіцяю!
Що побачу ворога лице..І захищу тебе"!
А ти молись до Бога..
Бог нам завжди допомагає..
Ти не плач..Мені твої сльзи ребра ламають...
- Я сину за тебе переживаю!
-Відпусти все гаразд..
І від тепер мама ще досі сина слова пам"ятає
Який там....В АТО
Як говорив людей і Україну захищає
Молитву вона промовляє..так за нього переживає..
Телефонує вона йому..вбита горем мати.
Синку,як ти там?
Ти поїв?
Чи не захворів?
Так все болить
Я молюсь за тебе.
Молюсь у небо..
Ти повертайся!!!
Я скучаю!!
Можемо його використати!
ВидалитиТреба буде порадитись з Василиною Василівною на рахунок літературної композиції. ЇЇ думка буде вагомою
Ехх..ну якщо можна то у мене ще є)
ВидалитиСидить маленьке немовля.
ВідповістиВидалитиТа лиш все сльози утирає.
Так тихо думки промовля,
Як тільки миру він благає.
Вночі, стоїть він на колінах,
А в серці камінь і вогонь.
В цих сіро-чорних стінах,
Благає лише про любов.
Кричить в душі! Ніхто не чує,
А сам сміється нам усім.
Але за татком він сумує.
Ви уявіть! Йому лише лиж сім!
Благає, щоб проснувся тато,
Щоб грався з ним, як і тоді.
Але немає сил, щоб встати,
Бо він загинув на війні.
А хлопчик у дверях чекав...
Чекав на свого тата.
Стояв і тихо промовляв:
-"Я вірю ти повернешся до хати".
Мені сподобався цей вірш)
І ось уже як рік пройшов,
І хлопчик перестав чекати.
Йому лише дев'ятий рік пішов,
А він вже знає, що таке "втрачати"...
Мені дуже сподобався цей вірш. Розчулив...
ВідповістиВидалитиПривіт, Солдате! Ти мене не знаєш,
Я просто дівчина, живу собі, як всі,
В моєму місті тихо, не стріляють.
Але війна торкнулася душі.
Ти зараз там, на Сході України,
Душею б'єшся на передовій.
Там дуже страшно, постріли лунають,
Та не здаєшся ти, ідеш вперед!
Ідеш у бій і остраху не маєш!
Ти борешся за волю України,
За незалежність та її життя,
І за майбутнє кожної людини,
А серед них живу і я!
Ти тільки повернись, благаю, чуєш,
Ти не лети далеко в небеса,
Бо тут, на цій землі, тебе чекають
Батьки, родина... Вся сім'я.
І вся країна молиться за тебе,
Щоб швидше повертався ти живий,
І я також щодня молюся небу,
Аби в моїй країні настав мир...
Я сподіваюсь, ці рядки почуєш,
А, може, прочитаєш у листі,
Я дякую тобі за те, що захищаєш
Мою країну... Дякую тобі!..
Дуже гарний вірш!!!
ВидалитиТреба буде його обовязково використати!!!
Видалитиможе зроби так:що сидить дівчина і пише листа невідомому солдату...
якусь таку сценку
Топто почати вірш з цих слів?
Видалитийой,незнаю....
ВидалитиСидить дівчина і пише листа невідомому солдату..
Вона незнає чи він це прочитає
Але надію й віру не втрачає
Пише вона:
Любий солдате якщо ти читаєш...
Але ти там на сході мене захищаєш..
Прошу тебе будь обережним!
Дивись уважно щоб постріл в тебе не влучив
Ти потрібен живим..ти це сила!
Низький поклін тобі солдате..
Там ридає твоя мати.
Вона тебе чекає..
Дякую тобі солдате..
Ти так помагаєш!
Що тобі побажати..
Здоров"я й сили тобі багато!
Ця тривога мене не покидає..
Солдате повертайся живим..
Ти герой!!!
Герої не вмирають!!!
В кожного Українця серце болить..
ВідповістиВидалитиЗа тих хто на сході вмирає..
Важко дихати стає..це біда усієї країни!!!
Ми за Вас переживаємо!
Хай Бог Вам допомагає!!
А Ангел Охоронець Вас оберігає!!
Будьте обережні!
Там сильно стриляють...
Бої піднімають..
Ми за Вас молимось!!
Повертайтесь живі!!!Благаєм!!!
(І зновж власний вірш)
Я думаю було б гарно зробити таку сценку!
ВідповістиВидалитиПовністю згоден! а на фоні того можна спроектувати зображення з ато на екран, або солдата який це читатиме!
ВідповістиВидалити:) гарно вийде)
ВідповістиВидалитиЯ незнаю чи гарні мої вірші..я старалась.
ВідповістиВидалитиЯкщо потрібно можу написати щось інше..
Анна, ти молодець. Твої вірші авт орські, а тому вони вже гарні
ВідповістиВидалитиДякую,мені насправді приємно чути такі слова...)
Видалитине кожен може їх так тепло оцінювати...
Щиро дякую!!!
https://www.facebook.com/zik.ua/posts/944528935625768
ВідповістиВидалитиХочу почути і побачити вашу думку
Гарно!!! і сильно!!
ВидалитиТак, тоді беремо цей вірш до нашої композиції
ВідповістиВидалитиСкажи, солдате, як ти там на Сході?
ВідповістиВидалитиУ зиму цю, чи добре вдітий ти?
Що сниться у холодному окопі?
Як часто рідні шлють тобі листи?
Патронів та жилетів вистачає?
Годують чим на цій війні лихій?
Чи батьків хрест тебе оберігає,
Коли ти з ним ідеш в запеклий бій?..
Якби не ти, війна б дійшла до Львова,
До Києва, Одеси і Карпат.
Не можу навіть підібрати слова,
Як біди наші б множились стократ.
Ти відсіч дав і ворог зупинився,
Не знав він, як воюють козаки.
Ти вистояв і розклад сил змінився,
Безсилі їхні танки й літаки.
Безсилі їхня жадібність та зрада,
Скажена лють і злоба зокрема.
За нами Бог, нескореність та правда,
За ними ж і минулого нема.
Ніколи б не подумала що у свої 15 я вже встигну дізнатися «стільки» про війну. І задається, що вже нічого хорошого в світі не залишилося… адже навколо брехня і навіть у важку хвилину друг може стати ворогом. Та, як тут радіти коли наші рідні і близькі воюють за незалежність і цілісність України. У серці лише біль… біль за молодих хлопців, які загинули. За людей, яких не чує влада. За землю, яка горить. Та за країну, яку ділять…
ВідповістиВидалитиОсобисто для мене усі ті люди, які на даний час захищають кордони України вже давно стали героями. І от недавно в мене з’явилася чудова нагода зустрітись із такою людиною. Учнівське самоврядування нашої школи організувало зустріч з бійцями із зони АТО. Одним з таких бійців виявився батько учня нашої школи Патика Святослава.
Одним із перших прозвучало запитання: «Як там на війні? Страшно?!». Звичайно відповісти на таке питання було важко, адже щоб зрозуміти потрібно бачити і відчувати це все на собі. Страшно та це не той час коли можна здатися, тому учні зазвичай бажали не падати духом і повертатися живим. Ну загалом із розповідей ми почули, що на даний момент батальйон у якому перебував наш гість знаходиться між селами Троянське і Луганське. Усім необхідним їх найбільше забезпечують волонтери, які завозять бронежилети, каски, теплий одяг, їжу і воду та інші найнеобхідніші речі. Але попри те води завжди категорично не вистачає, так як вона не доїжджає до наших вояків, терористи розстрілюють наші вантажівки із водою та продуктами. Умови важкі для життя, спати практично неможливо через постійні вистріли. Зброя стара і занедбана, проти танкової на деяких постах взагалі немає.
Після спілкування із воїном АТО, учні старших та молодших класів дарували героям малюнки та патріотичні подарунки, старші підходили із побажаннями повернутися живим та неушкодженим і якомога швидше.
До вище сказаного мені більше нічого додати. Хіба лиш побажати усім вам миру і злагоди в країні, щоб війна нарешті закінчилася.
Слава Україні! Героям слава!
Молоді та старші, мужні, завзяті, незламні та готові власними життями боронити наш мир і спокій. Такі різні долі, але об’єднані в одну єдину - фронтову долю бійців із зони АТО. Об`єднані любов`ю до Батьківщини, боротьбою за цілісність і незалежність України, за наше щасливе майбутнє.
ВідповістиВидалитиВшануймо загиблих та пам’ятаймо про живих.
Щиро бажаємо нашим захисникам: «Повертайтеся живими!»
Я ЗА ТЕБЕ МОЛЮСЬ УКРАЇНСЬКИЙ СОЛДАТЕ.
ВідповістиВидалитиЯ ЗА ТЕБЕ БОЮСЬ, ХОЧ НЕ Я ТВОЯ МАТИ.
І БЛАГАННЯ Я ШЛЮ ДО ВИСОКОГО НЕБА,
ТИ ЗАЛИШСЯ ЖИВИМ БІЛЬШ НІЧОГО НЕ ТРЕБА!
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиОсь тут проїжала і побачила на зупинці написаний вірш...зачипив..тому записала...
ВідповістиВидалитиТи скажеш що тобі немає діла
Війна війною - скінчиться колись.
Аби тебе уламком не заділа
І щоб устиг від того вберегтись.
Війна - тож справа воїнів - солдатів
Вони ж герої з материнських плеч.
І замість рук - по кілька автоматів.
А в ребрах десь захований ще меч.
А кожен з них то син чийогось дому.
І кожен з них залюблений в життя!
Чи він хотів щоб били по живому.
В окопі,що служив за укриття?!
Хіба тобі за ясність буде знати
Війна собі не обирає жертв.
Їй все одно,хто серед нас солдати.
Вона сліпу до всіх приводить смерть.